П'ятий президент України. Наш вибір

[Vesta]

Berimbao, Ну где ты это г@вно все находишь?

[Kotta]

Vesta, есть такие группы типа "Ярош - президент" , там вроде патриоты, но радикальные

[Vesta]

радикальные

я бы другое слово подобрала

[Kotta]

радикальные

я бы другое слово подобрала

Ну да...

[Berimbao]

Останні кілька днів дали несподіваний результат: в Україні розпочалось полювання на відьом.
Ті, хто закликають до рішучого спротиву агресору, виявилися зрадниками і агентами ФСБ.
Ті, хто критикують президента і владу за повну неспроможність знайти ефективні способи протидії агресії і нездатність до проведення реформ, виявляються непатріотами.
Ті, хто розкривають суспільству приховану від нього українською владою інформацію про підкилимні домовленості з ворогом, виявляються провокаторами.
Втягнутими у це полювання виявилися люди, про яких інакше, як про цілком пристойних і думати не міг.
Для себе я це пояснюю страхом великої частини суспільства перед війною. І майстерним переключенням уваги з агресора на тих, хто називає речі своїми іменами.
Це дуже серйозно. Цього Україна вже може не пережити.
Богдан Яременко, дипломат

Спойлер

[Калинка]

А я когда читаю такую фигню про президента сразу хочется писателей к списочку кандидатов направить. Не, ну Порошенко конечно не устраивает, понятно, думаю Ляшко бы сейчас весело смотрелся на всех международных встречах, или например Тягнибок, или Ярош к примеру Вот уж точно весь мир бы покрутил пальцем у виска и отправил бы таких президентов решать свои проблемы самим. А уж какой бы кабинет министров они себе подобрали бы, закачались бы все.
действительно иногда хочется чтобы ввели военое положение, отключили нафиг интернет со всеми соцсетями и прочими компаниями комментаторов, включили бы одну пластинку по тв, тогда б никто и не мешал работать. Может у нас слишком много демократии?

[Berimbao]

Роман Бочкала

Когда страна оплакивала разбившихся в жуткой катастрофе нацгвардейцев, Порошенко был во Франции. Когда гибли "киборги" и 31й блок-пост - Петя наслаждался Швейцарией. Когда кошмар пришел в Мариуполь - Петр Алексеевич оплакивал в Саудовской Аравии короля. Господин Порошенко, Вы - Президент Украины. Верховный главнокомандующий. Вы больше не министр иностранных дел. Управляй, командуй. Принимай решения и бери на себя ответственность.

[Orishka]

Berimbao, Юля, неужели ты в это веришь? Ты когд-нибудь ходила решала вопросы к высокопоставленным? Ты знаешь, что много важных договоренностей решается на таких встречах, а не по телефону! Ему не могут каждую неделю назначать оф встречи. Это очень странно будет выглядеть, а так решаются важные вопросы для нас.

[Сотис]

Девочки, да бесполезно. Я когда эту тему вижу в активных, уже знаю, кто и что написал.
Юля, ты вот как-то никак не поймешь, что просто идти бомбить всех у нас нет ресурсов. Только заговорили про ВП, как в Раше кричать стали, что мы этим обьявляем им войну. Ты хочешь объявления войны России? Так эта война быстро закончится и не в нашу сторону.

[terraincognita]

Berimbao, прекращай уже постить эту ерунду!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

[jemunya]

Спойлер

[Berimbao]

jemunya, причем тут это? тема про президента, мне лично не нравятся некоторые моменты его управления страной и я имею права высказать это! мы ж не в раше где и косо глянуть на Х**ла нельзя!
Девочки, считаю что мое мнение имеет место быть так же как и ваше! кто не согласен может написать аргументы и прочая, буду рада почитать и изменить свою точку зрения!

[Vesta]

Роман Бочкала

Когда страна оплакивала разбившихся в жуткой катастрофе нацгвардейцев, Порошенко был во Франции. Когда гибли "киборги" и 31й блок-пост - Петя наслаждался Швейцарией. Когда кошмар пришел в Мариуполь - Петр Алексеевич оплакивал в Саудовской Аравии короля. Господин Порошенко, Вы - Президент Украины. Верховный главнокомандующий. Вы больше не министр иностранных дел. Управляй, командуй. Принимай решения и бери на себя ответственность.

Я от этого бреда отписалась в ФБ, так читаю его весь тут, при чем самый отборный.
А подумать и понять почему он был эффективен во время этих событий именно за границей, а не в Украине?
За военные действия у нас отвечает РНБО во главе с Турчиновым, за внешнюю политику (в которую входит поднятие имиджа страны, убеждение в военной, санкционной, финансовой помощи) отвечает президент, за экономическую составляющую отвечает премьер-министр Яценюк.
По свежим следам: в СА умер король с которым было договорено о снижении цены на нефть, которая душит рашку. Нужно было в срочном порядке ехать и передоговариваться с новым королем на эту же тему, потому как кто первый тот и в дамках!

Девочки, считаю что мое мнение имеет место быть так же как и ваше! кто не согласен может написать аргументы и прочая, буду рада почитать и изменить свою точку зрения!

Все имеют право высказывать свое мнение. Может быть давай создадим отдельную тему "Я против политики президента Порошенко" или типа того и никто никого не будет раздражать интересной и полезной для него информацией? Все будут мирно сосуществовать в отдельных мирах

[Berimbao]

[Berimbao]

Обращение гражданина Украины к Порошенко.

Спойлер

Уважаемый Петр, мать твою, Красне Сонечко, Алексеевич!
Ну что это за *уйня происходит?

Вы там окончательно все еб***ись или просто такие же советчики как и у Вовы Путина завелись? Какое, нафиг, разрешение военкомата для выезда в соседнюю область? (http://www.pravda.com.ua/news/2015/02/2/7057216/) А если у меня там дедушка с бабушкой живут и приходится по три раза в неделю кататься? Через день еще и в военкомат бегать?

Помнится, был там уже один тезка, которому очень захотелось движение транспортных средств в колонне более 5 штук без согласования с ДАИ запретить. Неужели Вам тоже захотелось домик на Рублевке на старости?

Да и вообще, какой смысл в мобилизации ребят, которые оружие только на картинках и в Call of Duty видели? Сколько там у нас сейчас в Украине сотрудников УБОП, СБУ, МВД, УБЭП, УБНОН? 150 000? Может, лучше их все-таки на передовую? Ну или ГАИшников на крайняк. Они там быстро сориентируются и платный блокпост для сепаратистов организуют.

А второе пожелание - фабрика "ROSHEN" в Липецке. Продайте Вы её нафиг и половине населения Украины вообще будет не о чем по вечерам беседовать. Сами же людям пообещали. Неужели так сложно сейчас все перерегистрировать на какое-то NEHSOR Offshore Virgin Islands Ltd под хер пойми чьей юрисдикцией? Вроде бы, такая мелочь, а патриотам приятно.

Насчет реформирования МВД, налоговой, таможни и прочей нечисти даже писать не буду. Это и так понятно.

Хотя бы вышеупомянутых два пункта.
Не для себя прошу же...

[Berimbao]

ФАКТИ , ПРО ЯКІ ВИ ДОСІ НЕ ЗНАЛИ!!!!
Призабуті сторінки із біографії #ПОРОШЕНКА. Політичний хамелеон.

Політичну кар'єру Порошенко розпочав у 1998 році. Він увійшов до лав головної опори президента Леоніда Кучми - партії СДПУ (Соціал-демократична партія України). Соціал-демократія - політична ідеологія лівих партій на політичному спектрі. Порошенко став вихованцем антиукраїнського політика Віктора Медведчука.

Разом з Медведчуком Порошенко підтримував ініціативи Кучми, і, зрозуміло, всіляко демонстрував повну лояльність самому Віктору Володимировичу. Він надав в оренду за символічною ціною приміщення для газети Медведчука "Київські відомості" і поширював інформацію про себе, як про вірного соратника Медведчука. Зараз Петро Олексійович, зрозуміло, дає зрозуміти, що йому довелося йти тільки через загрозу своєму бізнесу. Але дозвольте, а навіщо ж він вступив в СДПУ. Невже цей кар'єрний ріст теж відбувся з примусу?

Два роки Порошенко вирішував всі необхідні бізнес-питання з Медведчуком. Проте як тільки Петро Олексійович вичавив із співробітництва максимум, він у перший раз змінив свою орієнтацію. Справа в тому, що Медведчук був посередником між владою і бізнесом, але саме таку роль хотів грати сам Порошенко. Таке "решалово" саме по собі було вигідним бізнесом, а прибуток для Порошенка завжди був головним аргументом.

На початку 2000 Порошенко створює Партію солідарності України, очолює цю партію і фракцію в парламенті. Але розкрутити свій власний проект у Порошенка не вийшло. Йому ніколи не подобалася роль політичного лідера, він завжди волів залишатися в тіні, щоб тихо "вирішувати питання".

Тому погравшись в проект "солідарності" всього рік, Петро Олексійович перебігає в нову структуру - він стає засновником Партії регіонів. У Порошенка складаються близькі стосунки з Миколою Азаровим, тодішнім головою Державної податкової адміністрації.

У записах майора Мельниченка в кабінеті президента Кучми є фрагмент, де він розповідає, як вони разом з Порошенко працюють над створенням чергової лояльної до влади партії. Однак у ПР кількість "розв'язувачів" була дуже велика, і роль посередника виконував сам Азаров, мер Донецька Володимир Рибак і тодішній губернатор Донецької області Віктор Янукович. Петро Олексійович встановив з ними прекрасні стосунки і тут же побачив, що для нього відкривається ще одна можливість - черговий політичний проект. При виході Порошенко з ПР не було ніяких скандалів - Порошенко, судячи з усього, був свідомо відправлено до лав опозиції.

У грудні 2001-го Петро Олексійович входить до складу виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" в якості лідера Партії солідарності, якої при цьому де-факто і не існувало. Причому не просто входить, а за своєю звичкою займає керівну посаду - глави виборчого штабу. І навіть більше - він стає кумом Ющенка, його особистим другом.

У цей момент Порошенко починає відігравати важливу політичну роль - посередника. Посередника між Ющенком і Партією регіонів, з якою Петро Олексійович зберігає найближчі стосунки. Ющенко ніколи не був системно-мислячим політиком і з задоволенням перекладав на Порошенка багато найважливіші управлінські функції. Порошенко з задоволенням брав їх на себе.

Ющенко став найбільш рентабельною інвестицією Порошенка в політиці. Ще б пак! Всього через три місяці після виходу з Партії регіонів Порошенко стає депутатом "Нашої України" і отримує найбільш прибуткове місце у Верховній Раді - бюджетний комітет!

Під час Помаранчевої революції посередницький талант Порошенко розцвів у повній мірі. Поки Віктор Андрійович обіцяв "бандитам - тюрми", Порошенко був тим містком, який надійно пов'язав цих самих бандитів - олігархічні угруповання - з "Нашою Україною".

Найбільш нахабною і зухвалою витівкою стало запрошення Петром Олексійовичем на сцену Майдану в ряди опозиції свого одного Азарова, якому він пов'язав на шию помаранчевий шарфик! Більшого цинізму годі й уявити. Цим Порошенко показав усім переляканим "регіоналам", що контроль над Помаранчевою революцією він тримає у своїх руках, і турбуватися нема чого - в разі чого Порошенко прикриє "друзів".
І слова у Порошенка з ділом не розходилися. Після перемоги Ющенка він отримав собі посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони і використовував цей пост для того, щоб організовувати переслідування донецьких олігархів. Але не з метою посадити на лаву підсудних, а з метою змусити їх поділитися часткою в бізнесі зі структурами секретаря РНБО.
Гострий конфлікт у Порошенка виник з прем'єром Тимошенко, оскільки вона проводила реприватизацію "Криворіжсталі" і завдавала шкоди клієнтам Порошенко - Ахметову і Пінчуку. Але найбільшою проблемою стала митниця. Порошенко поставив на митницю свою людину з Вінниці - Володимира Скомаровського, руками якого направив всі фінансові потоки від сірого і чорного імпорту в потрібні напрямки. Тимошенко ж намагалася реалізувати програму "Контрабанда - стоп!", щоб позбавити декого левової частки специфічних доходів.

Петро Олексійович почав відкриту війну проти прем'єр-міністра. Однак його тодішні "військові" дії викликали обурення серед усіх учасників Помаранчевої революції. Держсекретар Олександр Зінченко відкрито виступив зі звинуваченнями Порошенко у політичній корупції. Під тиском громадської думки Ющенко був змушений відправити Порошенко у відставку. Але Петро Олексійович домігся відставка і свого ворога - Тимошенко. І цим назавжди посварив обох вождів Майдану.

У 2008 році Порошенко вирішив розвивати бізнес за межами України. Він хотів будувати заводи в Росії. Для цього йому потрібна була політична підтримка і статус, який зробить його корисним для Кремля. Натиснувши на Ющенка, він на взаємовигідних умовах домігся, що його 9 жовтня 2009 року призначили на посаду міністра закордонних справ. Нічим особливим він, звичайно ж, не запам'ятався за кілька місяців своєї роботи в міністерстві, крім того, що постійно озвучував вигідні для Росії політичні заяви. Можливо, саме настільки гнучка позиція і забезпечила йому можливість побудувати свої заводи в Липецьку і в Нижньому Новгороді.

У березні 2010-го Порошенко пішов у відставку. Але 23 березня 2012 Петро Олексійович сенсаційно повернувся у велику політику - Янукович призначив його міністром економіки. Сенсаційно тому, що вперше Порошенко показав всьому суспільству свої близькі зв'язки з Партією регіонів. Людина, яка багато років говорив про ідеали Майдану і кричав "Бандитам - тюрми!", почала відкрито на них працювати. Здавалося, після цього чергового політичного кульбіту на кар'єрі Порошенка можна ставити хрест. Здавалося, після того, як він змінив стільки партій, міняючи, як рукавички ідеології і переконання, повернення у велику політику для нього немає.
Але 31 жовтня 2012-го Порошенко у своєму рідному окрузі у Вінницькій області був обраний народним депутатом. На виборах він багато критикував владу Януковича. Але так поки і не перейшов до лав Об'єднаної опозиції у Верховній Раді.

Тим більше шокує заява Порошенка в березні 2013-го року про те, що він планує балотуватися в мери Києва як кандидат. Ні, не від своєї улюбленої Партії регіонів, з якою він стільки років співпрацював, а від Об'єднаної опозиції "Батьківщина" - партії Тимошенко, з якою він стільки років жорстоко воював.

Більше того, щоб створити ілюзію своєї опозиційності, Порошенко на довиборах до Вінницької облради у лютому 2012 року висунув свого сина Олексія кандидатом від "Батьківщини". Один з найлютіших ворогів Тимошенко виряджається в тогу її захисника, щоб на авторитеті Юлії Володимирівни зайняти один з найбільш важливих виборних посад у державі - посаду міського голови столиці України.

[admin]

Президента выбрали, так что тема не совсем актуальна.
Склоки и скандалы нам ни к чему!
Надеюсь, что такое не повториться!
ТЕМА ЗАКРЫТА