Сообщение #53 МамаКиця » 19.02.2017, 00:10
...а цього року православні мають 18 лютого і поминальну суботу.Та поминаючи пращурів,разом з родом своїм,губи шепочуть "Пон*яни,Господи,невинно убієнних на Майдані,на Сході України,пон*яни,Господи,воїнів,які поклали життя за нас....".
Мій Майдан почався 1 грудня 2014 року разом з чоловіком,донечкою та кумом.А далі була посильна допомога ліками,речами,продуктами,часткова присутність і молитва.А ще у 2013-2014 році я навчалася на курсах народної вишивки у пана Юрія Мельничука при Музеї Гончара.І саме ті люди допомогли пережити ТУ ЗИМУ,ЗИМУ,ЩО НАС ЗМІНИЛА...Саме там я дізналася і про обрічний рушник,і про силу спільних молитов,і про...і про те,що кожен з нас - сила (пам*ятаєте,"я - крапля в океані").А далі було Водохреще на Майдані,і ліки у профспілках,і спільна молитва на Майдані і відчуття СИЛИ зі цією землею,з цим народом.....А далі було 22.01.14 - ЖАХ!....А далі - відчуття болю,відчуття безпорадності,відчуття безсилля...Знову підіймаєшся і йдеш вперед духом і тілом.
Природа звеліла жінці - будь чарівною, якщо зможеш, мудрою, якщо хочеш, але розсудливою ти мусиш бути обов'язково.