Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -у(ю) (в залежності від групи), коли вони мають значення:
-Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин (крім назв архітектурних деталей)
(будинку, вокзалу, ґанку, даху, заводу, залу, замку, каналу, коридору, магазину, мезоніну, метрополітену, молу, палацу, поверху, сараю, тину, універмагу, шинку)
Винятки: (переважно з наголосом на закінченні) бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва; обидва закінчення — -а (-я) та -у (-ю) приймають іменники: мосту й моста, паркану й паркана, плоту й плота
-Назви установ, закладів, організацій (архіву, інституту, клубу, комісаріату, комітету, радгоспу, університету, штабу)
Закінчення -а(-я) мають іменники, які належать до:
- назв людей за різними ознаками (загальні назви, імена, прізвища, прізвиська, назви персоніфікованих предметів і явищ, дійових осіб, міфічних та казкових істот тощо): відмінника, Діда Мороза,Довженка, дослідника, доцента, Івана, лінгвіста, професора, Стефаника, чоловіка, учасника;
- назв тварин: бика, вовка, вужа, голуба, дельфіна, жука, їжака, карася, коня, лева, метелика, сома, тюленя, хруща;
- назв, які в граматиці віднесено до істот: бактеріофага, ембріона, ентерофага, мерця, мікроба, паразита, плазмодія, покійника (але: вірусу);
- назв конкретних, обчислюваних предметів: автомобіля, аркуша, білета, довідника, екрана, зошита, олівця, пароплава, підручника, словника, стола;
- назв частин рельєфу, місцевості, що мають чіткі обриси: айсберга, берега, валуна, вулкана, горба, острова, півострова, хутора;
- назв частин тіла людини або тварини, органів, частин організму: бронха, вуса, гіпофіза, зародка, зуба, нігтя, носа, рота, хвоста, хребта, шлунка, язика;
- назв частин рослини:бутона, кетяга, кореня, корінця, листка, пуп’янка, стовбура, стручка, сучка;
- назв плодів: апельсина, баклажана, буряка, гарбуза, кабачка, кавуна, огірка, помідора;
- назв дерев: бука, в’яза, граба, дуба, евкаліпта, каштана, клена, платана, явора, ясеня;
- назв квітів, окремих рослини: будяка, кактуса, соняшника, тюльпана;
- власних назв населених пунктів – міст, сіл, селищ: Берліна, Вашингтона, Києва, Лондона, Парижа, Харкова, Чернігова, Ужгорода;
- назв водоймищ, річок та інших географічних назв, які мають наголошене закінчення:Дніпрá, Дністрá, Іртишá;
- географічних назв прикметникового походження: Тетерева (Тетерів – присвійний прикметник (чий?));
- назв одиниць вимірювання (довжини, площі, ваги, об’єму та ін.): відсотка, гектара, градуса, грама, дюйма, кілограма, кілометра, літра, метра;
- назв часових проміжків: вівторка, жовтня, листопада, місяця, понеділка, тижня, (але року, віку);
- назв грошових одиниць: долара, франка, фунта;
- числових назв: мільйона, мільярда;
- термінів іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, предмети, геометричні фігури та їхні частини: конституента, компонента, фрагмента, афікса, афіксоїда, інтерфікса, конфікса, префікса, суфікса, еліпса, квадрата, ромба, сегмента, сектора;
- українських за походженням слів-термінів, що мають суфікси -к, -ок, -ик, -ник: відмінка, додатка, займенника, іменника, прийменника, прислівника, сполучника, числівника;
- лінгвістичних термінів на позначення одиниць різних рівнів мовної системи: антоніма, омоніма, пароніма, звука, підмета, присудка, локатива, об’єкта, суб’єкта, предиката.
Крім того, закінчення -а (-я) мають іменники з такими
морфемно-словотвірними особливостями:
- зменшувально-пестливі назви із суфіксами -ок-(-к-), -ик, -чик-: вибалка, вибалочка, видолинка, горбика, ліска, майданчика, садка, садочка, ставка, ярка (хоча й майдану, лісу, саду, ставу, яру);
- віддієслівні іменники із суфіксами -ок-(-к-) зі значенням предмета або однократної дії: виразника, виростка, відбитка, відрізка, подразника, показника, складника, стрибка, уламка, чинника.
Вернуться в «Рідна мова, історія та культура»
Сейчас этот раздел просматривают: 3 гостя